Західноукраїнські землі під владою Польщі У 20-30 роках Польща була унітарною державою, з авторитарною, жорсткою владою. Західною Україною керували польські урядові комісари. Проводилася політика: полонізація (імена і прізвища змінювалися, чи давалися при народженні польські, змінювалися географічні назви на польські ); насильницька депортація українців з їх історичних земель у центр Польської республіки, а на вільні українські землі селили «надійне» польське населення( було переселено 300 тис. поляків, яких називали осадниками); позбавлення українців прав займати адміністративні посади у державних установах, воєнні посади у армії, поліції. Західноукраїнські землі були своєрідним сировинним придатком Польщі, її колонією. Польські урядовці поділили країну на «Польщу-А» (корінні польські землі) і «Польщу –Б» (переважно - західноукраїнські і західнобілоруські землі). В «Польщі-Б» була обмежена видача дозволів на відкриття підприємств, обмежені зв’язки з центральними регіонами Польщі.
30.03.2022