«Червоний терор» і усунення М. Муравйова Перші кроки нової влади були направлені на «знищення експлуататорських класів та контрреволюційних елементів». Проводилися розстріли усіх причетних до Центральної Ради, деяких кидали до тюрем. Вишукували монархістів, білих офіцерів, юнкерів, «гайдамаків». Величезний розмах терору не був виправданий і пов’язувався, багато в чому, з особою Михайла Муравйова, що очолював тоді радянську армію і мав майже необмежені повноваження. За різними даними жертвами «червоного терору» стали біля 2 тисяч людей (багато мирних жителів загинуло ще під час бомбардувань міста з гармат). Деякі з українських більшовиків виступили проти беззаконня та жорстокостей Михайла Муравйова (В. Затонський, М. Скрипник). За свої беззаконня і самоуправство М. Муравйов був усунений з Києва. Пізніше він зрадить і радянській владі і уявивши себе «новітнім Наполеоном», здійснить заколот проти неї, під час якого загине у перестрілці.
Микола Скрипник Володимир Затонський