Міжнародна реакція
Крапку у відносинах УНР та ЗУНР поставила позиція Директорії у Варшаві, на переговорах з поляками. Уповноважений Директорії УНР заявив, що «Директорія аж ніяк не зацікавлена в справі Східної Галичини». Те ж саме було заявлено і у червні 1919 року на Паризькій конференції.
Це було відкрите ігнорування близької за національними ознаками території, заради забезпечення власного існування та влади. Тому злуку було денонсовано.
25 червня 1919 року представники Антанти на Паризькій конференції визнали права Польщі на окупацію Східної Галичини (з наданням прав місцевому населенню та з наданням автономії).